Ф.М.Достоєвський. «Злочин і кара»
Урок №
Система образів роману, значення і символіка його назви.
Розкриття складності та суперечливості духовного світу людини
У романі Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара» висвітлені складні соціальні, філософські, етичні проблеми: мети і сенсу людського існування, зіткнення ідеології і життя, злочину і покарання, бунту і упокорювання, падіння особи і духовного відродження
Словникова робота
Еволюція (лат. evolutio, від evolvo — розгортання) — поступовий розвиток сутності при збереженні її якості в процесі кількісних змін (на відміну від революції, катастрофи, стрибка). Процес зміни, розвитку, перетворення когось, чогось.
Еволюція образу Раскольнікова й розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини»
Робота над темою уроку
у романі «Злочин і кара» – страшна дійсність Росії середини XIX століття, кричущі контрасти суспільства: убогість, безправ'я, пригноблення «принижених і ображених» і розкіш, пересичення, вседозволеність «господарів життя». В цьому «страшному» світі, за Достоєвським, є одне джерело порятунку – краса і сила духу, готовність людини до безкорисливої жертви. Цей етичний ідеал втілений в образі Соні Мармеладової.
Софія Семенівна – дочка від першого брака Мармеладова Семена Захарович. Соня – це дівчина «років вісімнадцяти, худенька, але досить приваблива блондинка, з чудовими блакитними очима». Коли вони пожвавлювалися, «вираз обличчя ставав такем добрим і простодушним, що мимоволі притягувало до неї». Не дивлячись на свій вік, Соня здавалася майже дитям. Цю деталь письменник не випадково кілька разів підкреслює. Вона стає символічною.
Зовнішньо дитячий вигляд Соні – віддзеркалення чистоти її душі. Життя з нещасним батьком-п'яницею, з мачухою Катериною Іванівною – «божевільною від горя», серед голодних дітей, потворних криків і докорів вимушує Соню на відчайдушний крок – піти по «жовтому квитку».
Зовнішньо дитячий вигляд Соні – віддзеркалення чистоти її душі. Життя з нещасним батьком-п'яницею, з мачухою Катериною Іванівною – «божевільною від горя», серед голодних дітей, потворних криків і докорів вимушує Соню на відчайдушний крок – піти по «жовтому квитку».
Свій перший заробіток – тридцять карбованців – вона мовчки виклала перед Катериною Іванівною. Соня «переступила», щоб врятувати від голодної смерті брата і сестру, хвору мачуху і п'яницю-батька. В ім'я любові до них готова перенести будь-які страждання. Це людина з чуйною душею.
Достоєвський не випадково згадує, що Соня дружила з Лізаветою. Саме сестра старої-процентщиці принесла дівчині «Новий заповіт». Вони обмінялися хрестами.
Достоєвський не випадково згадує, що Соня дружила з Лізаветою. Саме сестра старої-процентщиці принесла дівчині «Новий заповіт». Вони обмінялися хрестами.
Коли Раскольніков признався Соні, що він вбивця, то побачив, що обличчя дівчини прийняло те вираження, з яким Лізавета відсторонилася від занесеної над нею сокири.
Обидві ці жінки втілюють етичний ідеал письменника. Вони не плачуть, не стогнуть, а, все віддаючи, «дивляться покірливо і тихо».
Не випадково Достоєвський дає героїні її ім'я. Воно перекладається з грецької мови як «мудрість». У християнстві свята Софія особливо вшановується. Вона загинула в муках за віру. Ім'я героїні додає особливої глибини її образу. Мудрість Соні – в упокорюванні і терпінні, в любові до ближнього. Соня жертвує собою в ім'я воскресіння душі Раскольнікова. Вона здійснює етичний подвиг – розділяє з улюбленою людиною каторгу і заслання. Образ Соні допомагає письменникові виразити свою заповітну думку: зло можна знищити лише шляхом етичного самовдосконалення.
Не випадково Достоєвський дає героїні її ім'я. Воно перекладається з грецької мови як «мудрість». У християнстві свята Софія особливо вшановується. Вона загинула в муках за віру. Ім'я героїні додає особливої глибини її образу. Мудрість Соні – в упокорюванні і терпінні, в любові до ближнього. Соня жертвує собою в ім'я воскресіння душі Раскольнікова. Вона здійснює етичний подвиг – розділяє з улюбленою людиною каторгу і заслання. Образ Соні допомагає письменникові виразити свою заповітну думку: зло можна знищити лише шляхом етичного самовдосконалення.
Розгляньте ! Це цікаво!
Система образів роману
Прийом «Впізнай героя»
«Він був так погано вдягнений, що інша, навіть звична до всього людина посоромилася б удень виходити в такому лахмітті на вулицю» Родіон Раскольников.
«…вона кашляла…очі її блищали, мов у пропасниці, червоні плями в неї на щоках виступають… болісне враження справляло це сухотне і схвильоване обличчя…» Катерина Іванівна
« … дівчинка була гарненькою і напрочуд молоденькою, років шістнадцяти, навіть, може, тільки п’ятнадцяти.» Соня
Список використаних джерел:
- Урок на тему : Життєвий та творчій шлях Ф.М. Достоєвського., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Вінниці.
- Урок на тему : Ф.М. Достоєвський мораль світобачення його творів, В. Моренець учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116
- Бердяєв Н.А. Світобачення Достоєвського // Н. Бердяєв про російську філософію /Уп., вступ. ст. і пом. Б.В. Ємельянова, А.І. Новікова. Ч.1;
- Бердяєв Н. А.: Pro et contra. Кн.1. / Уп., вступ. ст. і пом. А. А. Єрмічева. СПб., 2007.
- Розанов В.В. Легенда про Великого Інквізитора Ф.М. Достоєвського // Зб. Антологія російської філософії, СПб, 2007.
- Сапов В. Достоєвський Федір Михайлович // Російська філософія. Малий енциклопедичний словник. М., 2005. ;
- Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.
- Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.
Немає коментарів:
Дописати коментар