Англія. Ренесанс в Англії. Здобутки й представники.
Вільям Шекспір (1564 – 1616).
«Гамлет».
Здобутки
драматургії В. Шекспіра. Філософські та моральні проблеми в трагедії
«Гамлет». Провідні мотиви твору.
Матеріали до уроку
Словникова робота
Трагедія — драматичний твір, в основу
якого покладено гострий, непримиримий конфлікт, а герой потрапляє у безвихідне
становище, вступає в боротьбу з нездоланними у даній ситуації силами й часто
гине. Трагічне — одна з
основних естетичних категорій, з якою пов'язується велике нещастя, страждання,
безвихідь становища чи загибель людини.
Інтрига (від лат.
intricare — заплутувати) — спосіб організації подій у драматичному, рідше
епічному, іноді ліричному творах за допомогою складних, напружених перипетій,
гострої боротьби мотивів, часто прихованих намірів.
Конфлікт (від лат.
conflictus — зіткнення) — зіткнення, протиборство. Від змістовності й переконливості художнього
конфлікту залежить суспільна значущість твору.
в якому традиційно бачать Шекспіра
Підручник. Зарубіжна література. Рівень стандарту
Автори: О.О.Ісаєва, Ж.В. Клименко, А.О.Мельник, 2018
Інтернет-джерела
Вікіпедія
Відео. Вільям Шекспір (1564-1616)
Історичні
джерела трагедії «Гамлет».
Легенда про Амлета. За часів Шекспіра в Англії була добре відома
середньовічна легенда про принца Амлета, яку записав Саксон Граматик близько
1200 року. Як свідчить давній автор, володар Ютландії був убитий своїм братом
Фенгом, котрий потім одружився з його вдовою. Син убитого, молодий Амлет,
вирішив помститися за батька. Щоб виграти час і не викликати підозри, Амлет
прикинувся божевільним. У його промовах був прихований підтекст, але ніхто не
розумів та й не прислухався до «божевільного». Друг Фенга вирішив перевірити,
чи насправді Амлет божевільний, проте Амлет убиває його і, обдуривши всіх,
одружується з донькою англійського короля і повертається до Ютландії. У фіналі
він убиває Фенга і всіх придворних, які зрадили його і батька. Середньовічний
Амлет — людина досить жорстока, людина дії, рішуча у своїх вчинках.
Середньовічний сюжет був типовою історією про помсту. Принц Амлет виступає тут
справжнім героєм, він стає королем, досягши вищої справедливості.
Художник Н.Кузьмін. Портрет Гамлета
Історія
про Амлета привертала увагу багатьох митців доби Відродження. Французький
письменник Бельфоре переповів цю легенду у своїх «Трагічних повістях». А у
80-х роках XVI ст. на лондонській сцені була поставлена п'єса про Гамлета,
написана, вірогідно, драматургом Томасом Кідом. У 1601 році до цього
сюжету звернувся Вільям Шекспір у своїй трагедії «Гамлет».
Трагедію “Гамлет” називають філософською, тому що в ній порушено проблеми, пов’язані з основами людського буття. Сукупність проблем у творі називають проблематикою. Визначмо проблеми, порушені автором у трагедії.
Проблематика:
■ життя та смерть;
■ добро і зло;
■ боротьба й бездіяльність;
■ любов та зрада;
■ влада й тиранія;
■ велич і ницість людини;
■ обов’язок та честь.
Основні мотиви:
■ божевілля;
■ зволікання;
■ смерті;
■ заміни;
■ “гнилі”;
■ помсти;
■ тлінності буття.
Проблема життя та смерті є лейтмотивом п’єси. Більшість героїв твору помирають, майже всі вони розмірковують про смерть та життя. Важливим моментом для усвідомлення швидкоплинності людського життя є сцени на кладовищі.
Проблема боротьби й бездіяльності. Що краще: змиритися чи боротися зі злом? А чи буває добро з кулаками? чи не перетворюється воно в цей час на зло? Більше питань, ніж відповідей.
Проблема любові та зради. Зрада — поняття, що присутнє у п’єсі майже постійно. На зрадників та шпигунів перетворюються навіть близькі для Гамлета люди. Чому королева зраджує пам’ять батька Гамлета, Офелія — Гамлета, Клавдій — брата, Розенкранц і Ґільденстерн — друга? Зрозуміло одне: справжня любов і зрада — несумісні.
Монологи Гамлета – філософські роздуми про життя та людину.
Гамлетизм — розчарування, безкінечні міркування, роздумування, нездатність зважитись на рішучий вчинок.
Завдання
Переглянути художній фільм "Гамлет"
Немає коментарів:
Дописати коментар