Блог вчителя зарубіжної літератури Нічик Людмили Григорівни: Урок №1. 1. Вступ. Із літератури реалізму. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

Тема №1

Соціально-психологічна проза ХІХ століття

Урок №1

Вступ. Із літератури реалізму

Загальна характеристика розвитку культури та літератури

XIX століття. Реалізм як напрям у світовій літературі

План уроку

1. Розквіт реалістичної літератури, його зв'язок із розвитком природничих наук.

2. Майстри соціальної прози: Стендаль, О.Бальзак, Г.Флобер, Ч.Діккенс, Генрі Джеймс, Ф.Достоєвський, Л.Толстой, А.Чехов та ін.

3. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХІХ століття

Матеріали до уроку

Словник

Соціально-психологічний роман – один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування у соціальному середовищі. На відміну від соціально-побутових творів, автор соціально-психологічного твору досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини. Найвідоміші соціально-психологічні романи у
XIX столітті створили Стендаль, О.Бальзак, Ч.Діккенс, О.Пушкін, М.Лермонтов, І.Тургенєв, Л.Толстой, Ф.Достоєвський.

Соціально-психологічна проза – прозові твори, у яких порушуються важливі суспільні проблеми й відтворені явища, які визначають особливості влаштування суспільства через розкриття психології героїв, їхніх думок, прагнень і переживань. (Стендаль, О.Бальзак, Г.Флобер, Ч.Діккенс, Г.Джеймс, Ф.Достоєвський, Л.Толстой, А.Чехов)

Психологізм художнього твору — це зображення письменником внутрішнього світу героїв: повне, проникливе та скрупульозне змалювання їхніх почуттів, емоцій, думок і переживань, акцентування уваги на тонкому аналізі психології людини. Психологізм різною мірою притаманний творам різних епох, але в добу реалізму він мав свої особливості. Так, Стендаль, зображуючи конфлікт непокірного героя із суспільним ладом, сміливо заглиблюється в «життя пристрастей» свого персонажа. Саме Стендаль зробив психологічний аналіз своєрідною «нормою» літературної творчості письменників-реалістів. Натомість Бальзак умотивовує психологію своїх героїв переважно впливом суспільних законів і моралі. Ближче до доби раннього модернізму психологізм літературних творів дещо змінюється: психологія героя вмотивовується переважно не соціальними обставинами, а ірраціонально-фізіологічними чинниками (романи братів Гонкур, Еміль Золя).

Реалізм (латин. — речовий, дійсний) — напрям у літературі й мистецтві, що набув розвитку в 1830-х роках спочатку у Франції, а в ХІХ столітті поширився по всій Європі та Америці. Основоположним для реалізму стає принцип відповідності мистецтва реальній дійсності. Ключовою є проблема взаємовпливу людини й середовища, а також впливу конкретної соціально-історичної ситуації на формування особистості.

В.Перов."Тройка"

Періодизація культурного процесу ХІХ століття

Культурний процес ХІХ століття (звісно, дуже умовно і не беззастережно) за

домінантами можна розподілити на такі головні етапи:

початок XIX ст. — 1830‑і роки — доба романтизму;

1840–1860‑і роки — доба реалізму;

1870–1890‑і роки — доба раннього модернізм.

Повторення

Згадай! Ти це знаєш!

Результат пошуку зображень за запитом "книга картинка"

Романтики ХІХ ст.	Письменники, які поєднували у своїй творчості риси романтизму* та реалізму**	Реалісти ХІХ ст.
Е. Т. А. Гофман, Г. Гейне, Дж. Г. Байрон, А. Міцкевич, В. Гюго	О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Гоголь, В. Вітмен	О. де Бальзак, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Некрасов, Е. Золя, Г. Ібсен, А. Чехов, Дж. Б. Шоу

Ознайомся докладніше!

Романтизм*

сhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC

Реалізм**

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC

Найважливіші суспільні, історичні, наукові події XIX століття

Суспільні, історичні, наукові події XIX ст.

Реалізм як один із основних творчих методів XIX ст. і його ознаки

Наполеонівські війни;

Громадянська війна в США;

об’єднання Германії;

розвиток капіталізму;

жорстока ринкова боротьба;

соціально-демократичні рухи;

великі відкриття в природознавстві — еволюційна теорія Дарвіна, закон збереження і перетворення енергії;

розвиток науково-технічного прогресу: автомобілі, електрика тощо

Пізнання соціальних зв’язків людини і суспільства; вірність дійсності, прагнення до достовірності зображення, відтворення життя «у формах самого життя»;

зображення типових характерів у типових обставинах;

викривальний пафос;

розмаїття художніх форм;

пізнавальне спрямування (зв’язок із науками)

Робота з підручником

http://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/493-zarubizhna-literatura-10-klas-kovbasenko

ст. 5-34

Зарубіжна література
підручник для 10 класу (рівень стандарту)
Автор: Ковбасенко Ю. І.
Українська мова навчання
Видавництво: Грамота
Рік: 2010
https://cloclo39.datacloudmail.ru/weblink/view/HxwS/dhyy3iCAAetag=CCB1DDE0012AE107B557335A49982BB6E4CDE430&key=02498738f960de0605054892b2f8acc954de0bbc

Порівняльна характеристика романтизму і реалізму

Романтизм	Реалізм
Загальні параметри
Неприйняття буденності, утеча від неї (зокрема — наявність «двох світів»	Детальне зображення реального життя, дослідження закономірностей його розвитку
Абсолютизація творчої уяви митця	Домінування наукових методів підходу до зображуваного: дослідження та пояснення явищ і закономірностей реального життя
Заперечення раціоналізму, прагнення до всього ірраціонального, містичного; звеличення «життя духу», культ почуттів	Логічність, «раціоцентризм», детальне дослідження та майже науковий аналіз зображуваного
Романтична умовність, ідеалізація, надмірне згущення фарб	Принцип життєподібності, аналіз суспільних, зокрема економічних, аспектів, особистості
історизм романтизму (історичний та місцевий колорит) — це переважно пишна декорація, розкішне тло твору	сторизм реалізму (чітке усвідомлення плинності, мінливості часу) — це засіб дослідження першовитоків та історичних коренів певних суспільних явищ
Романтизація минулого	Увага до проблем сучасності
Ігнорування буденності, естетизація усього екзотичного, незвичайного, ексклюзивног	Естетичне «узаконення» раніше «неестетичних» тем, образів, мотивів: описів буденної праці, жахливих умов життя нижчих прошарків суспільства, потворних у своїй тупості та ницості людей різних суспільних станів
Акцент на усьому ексклюзивному, несхожому, неповторному	Пошук спільного й типового навіть у неподібному
Домінування естетико-гедоністичної (естетична насолода) функції мистецтва	Домінування когнітивної (пізнавальної) і дидактичної (виховної) функцій мистецтв
Герой літературного твору
«Винятковий характер у виняткових обставинах»	«Типовий характер у типових обставинах»
Загадковий одинак-індивідуаліст, який перебуває в полоні фатальних пристрастей	Людина конкретної професії, яка займається своєю буденною роботою: селянин, робітник, чиновник, лихвар, слідчий
Носій однієї незмінної пристрасті	Складна суперечлива особистість, яка постійно змінюється
Самотня людина, вигнанець суспільства	Взаємодія людини і суспільства; роль природно історичного середовища у формуванні і розвитку людини та суспільств
Герой має загадкове минуле	Життя персонажа описане надзвичайно детально
Художній час і простір
Зображення далеких епох (передовсім доби Середньовіччя)	Зображення добре знайомої читачам сучасності
Незвичайні, екзотично далекі (часто вигадані) краї	Реальні, добре знайомі читачам місця
Система жанрів
Перевага ліричних жанрів	Перевага епічних жанрів
Поміж жанрів епосу — домінування історичного роману	Поміж жанрів епосу — домінування соціально-психологічного роману (про сучасність

Реалізм -   літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення. Першим теоретиком реалізму вважається художник Ж.-Д.-Г. Курбе, який у передмові до каталогу виставки своїх творів під назвою «Реалізм» (1855), обґрунтував програмові засади напряму. Розробку теоретичної бази продовжили письменники Шанфлорі та Л.-Е.-Е. Дюранті, які виступили з деклараціями на сторінках журналу «Реалізм» (1856—1857).

       Визначальні риси реалізму:
       - раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
       - правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
       - принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
       - характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
       - конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
       - вільна побудова творів;
       - превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
       - розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

       XIX ст. дало світовій літературі таких видатних письменників-реалістів, як Стендаль,
П. Меріме, О. Бальзак (Франція); Ч. Діккенс,
У. Теккерей, Т. Гарді, Ш. Бронте (Англія);
Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов (Росія).
       Серед українських реалістів — Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Іван Франко.

ЗАПИШИ У РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ІСТОРИЧНИЙ РОМАН – роман, побудований на історичному матеріалі, відтворює у художній формі певну епоху, період історії.

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИЙ РОМАН – основний різновид реалістичного роману, для якого характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів.

АВТОБІОГРАФІЧНИЙ РОМАН – жанровий різновид роману, в якому головним персонажем виступає сам автор, а події, вміщені у фабулу, є достовірними з його життя.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН – різновид роману, в якому відтворено внутрішні переживання особистості, духовну еволюцію, пошуки й суперечності героя, що зумовлюють його вчинки та поведінку.

ФІЛОСОФСЬКИЙ РОМАН – різновид роману, в якому безпосередньо викладено світоглядну або етичну позицію автора.

Перевір себе!