Дистанційне навчання
Лев Толстой . "Анна Кареніна"
Урок №19
Образ Левіна, його автобіографічна складова
Повторення
Анна і Костянтин Левін
Словникова робота
Альтруїзм (франц. altuisme, лат. alter — інший) — безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших; протилежність егоїзму.
Егоїзм - турбота лише про себе, самолюбство, себелюбство.
Образ Левіна, його автобіографічна складова
«У житті є тільки одне безперечне щастя — жити для інших»,— писав Л. Толстой. Як саме потрібно жити для інших — над цим замислювалися і письменник, і персонаж роману, наділений автобіографічними рисами,— Костянтин Левін.
Костянтин Левін — автобіографічний герой. Автор дав йому «промовляюче» прізвище, утворивши його від свого ім’я — Лев. У романі «Анна Кареніна» відсутні філософські, публіцистичні авторські роздуми, тому письменник вклав в уста улюбленого позитивного героя свої думки, ідеали, програму перетворення суспільства. Лев Миколайович сам пройшов через подвійний пошук істини — самоаналізування та «опрощення». Такий самий шлях він запропонував і рупору своєї позиції, героєві-ідеалу Левіну.
У романі Л. Толстого дві сюжетні лінії, два головних герої — Анна Кареніна та Костянтин Левін. Саме вони кидають виклик суспільству, що наскрізь просякнуте обманом; проте й між собою вони — антагоністи. Перемагає Левін, а Кареніна катастрофічно програє.
Чому? На відміну від Анни, Левін не тільки відмовляється дотримуватись умовностей «вищого світу», але й протиставляє їм свій ідеал.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/anna-karenina-harakteristika-levina/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Джерело: http://dovidka.biz.ua/anna-karenina-harakteristika-levina/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Евристична бесіда
♦ Що ми дізнаємося про Левіна під час першої зустрічі з ним у романі? Якою є мета його приїзду до Москви?
Левін — «широкоплечий, з кучерявою бородою». Мешкає в селі, поміщик. Хоча він і товаришує зі Стівою Облонським, у душі зневажає «і міський спосіб життя свого приятеля, і його службу», яку вважаєдурницею, та сміється над цим. Левін не припускає байдужого ставлення до справи. Коли він зневірився в ефективності й необхідності земських зборів, то припинив їх відвідувати. Отримавши відмову від Кіті, у яку був закоханий, Левін звинувачує себе й навіть думає про те, щоб одружитися із селянкою.
Левін — «широкоплечий, з кучерявою бородою». Мешкає в селі, поміщик. Хоча він і товаришує зі Стівою Облонським, у душі зневажає «і міський спосіб життя свого приятеля, і його службу», яку вважаєдурницею, та сміється над цим. Левін не припускає байдужого ставлення до справи. Коли він зневірився в ефективності й необхідності земських зборів, то припинив їх відвідувати. Отримавши відмову від Кіті, у яку був закоханий, Левін звинувачує себе й навіть думає про те, щоб одружитися із селянкою.
♦ Як відбувалося одруження Левіна?
Герой перебував у стані цілковитого щастя, «у стані втрати розуму, коли йому здавалося, що він і його щастя складають головну та єдину мету
Герой перебував у стані цілковитого щастя, «у стані втрати розуму, коли йому здавалося, що він і його щастя складають головну та єдину мету
всього, що існує».
♦ Як і під впливом чого змінюються погляди Левіна наприкінці
твору?
Левіну інколи здається, що «від нього залежить змінити те обтяжливе, бездіяльне, штучне й особисте життя, яким він жив, на те трудове, чисте й спільне чудове життя». Коли ж герой зустрічається з простим селянином Федором під час збирання врожаю, то змінює свою думку. Його вражає «незвичайне напруження самопожертви» у праці простого народу. Тепер він думає, що саме воно — ключ до зміни і в його житті, і в житті суспільства.
Левіну інколи здається, що «від нього залежить змінити те обтяжливе, бездіяльне, штучне й особисте життя, яким він жив, на те трудове, чисте й спільне чудове життя». Коли ж герой зустрічається з простим селянином Федором під час збирання врожаю, то змінює свою думку. Його вражає «незвичайне напруження самопожертви» у праці простого народу. Тепер він думає, що саме воно — ключ до зміни і в його житті, і в житті суспільства.
♦ Яким бачив Левін майбутнє народу?
Левін дійшов думки про необхідність змін, і в цьому побачив сенс життя: «Потрібно тільки наполегливо йти до своєї мети, і я досягну свого,— думав Левін,— і працювати, і трудитися є задля чого. Ця справа не моя особиста, а тут питання про загальне благо. Усе господарство, головне — становище всього народу, зовсім має змінитися. Замість бідності — загальне багатство, достаток; замість ворожнечі — узгодження й об’єднання інтересів. Одним словом — революція, безкровна, але велична революція, спочатку в маленькому колі нашого повіту, потім губернії, Росії, усього світу. Тому що думка справедлива не може не бути плідною».
Левін дійшов думки про необхідність змін, і в цьому побачив сенс життя: «Потрібно тільки наполегливо йти до своєї мети, і я досягну свого,— думав Левін,— і працювати, і трудитися є задля чого. Ця справа не моя особиста, а тут питання про загальне благо. Усе господарство, головне — становище всього народу, зовсім має змінитися. Замість бідності — загальне багатство, достаток; замість ворожнечі — узгодження й об’єднання інтересів. Одним словом — революція, безкровна, але велична революція, спочатку в маленькому колі нашого повіту, потім губернії, Росії, усього світу. Тому що думка справедлива не може не бути плідною».
♦ Яку метафору використовує Л. Толстой, щоб описати пошуки героєм правди?
«Тепер він мимоволі все глибше й глибше врізався в землю, як плуг, так, що вже не міг вибратися, не відгорнувши борозни».
«Тепер він мимоволі все глибше й глибше врізався в землю, як плуг, так, що вже не міг вибратися, не відгорнувши борозни».
♦ Про що думає Левін наприкінці роману і як це перегукується з думками автора? «Життя моє тепер,— думає Левін,— усе моє життя, незалежно від усього, що може трапитися зі мною, кожна хвилина його — не тільки не беззмістовна, якою булла раніше, але має безсумнівний сенс добра, який я можу вкласти в неї!» Цей «безсумнівний сенс добра» є однією з улюблених думок Л. Толстого, у цьому — оптимізм усього твору.
Левін думає про новий тип господарювання — спільне з селянами володіння землею, дотримання одвічних правил народної моралі, які втратило освічене суспільство. Це було утопією.
♦У чому полягає патріархальний ідеал Левіна?
Патріархальний, а, е.
1. Стос. до патріархату. В неолітичну епоху були .. підготовлені умови для першого великого суспільного поділу праці та переходу від матріархальної організації суспільства до патріархальної (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38).
2. перен. Який залишається вірним старим традиціям, відповідає їм. Він із давнього, патріархального життя перейшов у нове, незвісне [невідоме] його дідам і прадідам (Іван Франко, IV, 1950, 28); Його дружина, зовні ще міцна жінка, звичайно, як годиться в дещо патріархальній родині, прийняла гостю (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 86);
// Такий, як у старі часи, в старовину; застарілий. — Ми.. в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 196);
// Простий, нехитрий, вільний від умовностей. Буржуазія скрізь, де вона досягла панування, зруйнувала всі феодальні, патріархальні, ідилічні відносини (Маніфест комуністичної партії, 1947, 19). пагадує патріарха. Сивий дідок патріархального вигляду підвівсь і пішов назустріч (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 41).
// Такий, як у старі часи, в старовину; застарілий. — Ми.. в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 196);
// Простий, нехитрий, вільний від умовностей. Буржуазія скрізь, де вона досягла панування, зруйнувала всі феодальні, патріархальні, ідилічні відносини (Маніфест комуністичної партії, 1947, 19). пагадує патріарха. Сивий дідок патріархального вигляду підвівсь і пішов назустріч (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 41).
Висновок
Костянтин Левін — автобіографічний герой. Автор дав йому «промовляюче» прізвище, утворивши його від свого ім’я — Лев. У романі «Анна Кареніна» відсутні філософські, публіцистичні авторські роздуми, тому письменник вклав в уста улюбленого
позитивного героя свої думки, ідеали, програму перетворення суспільства. Лев Миколайович сам пройшов через подвійний пошук істини — самоаналізування та «опрощення». Такий самий шлях він запропонував і рупору своєї позиції, героєві-ідеалу Левіну.
Характеристика Левіна
http://dovidka.biz.ua/anna-karenina-harakteristika-levina/
Спробуй! Ти це зможеш!
ЗавданняСкладіть загальний психологічний портрет Левіна
Зразок
Людина, схильна до постійного самоаналізування, прагне сприяти загальному благу народу, удосконаленню суспільства; хоче природного простого життя, сімейного щастя. Його девіз такий, як і селянина Фоканича, який «для душі живе, Бога пам’ятає».
Немає коментарів:
Дописати коментар