Блог вчителя зарубіжної літератури Нічик Людмили Григорівни: Урок №10. Федір Достоєвський (1821-1881). «Злочин і кара».

Урок №10

Федір Достоєвський (1821 - 1881). «Злочин і кара»

Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Достоєвського як одна з вершин світової літератури. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їхнє втілення в художніх творах.

Результат пошуку зображень за запитом "В.Г. Перов. Портрет Ф.М. Достоевского. 1872"

В.Г. Перов. Портрет Ф.М.Достоєвського

Шановні учні! Сьогодні ми разом із вами познайомимося з життєвим і творчим письменника , якого називають пророком ХІХ століття. Він – знавець таємниць душі людської. Саме він поряд з Діккенсом в Англії, Бальзаком та Стендалем у Франції, став у витоків реалістичної літератури

ХІХ століття. Століття, яке філософи та критики по праву назвали «золотим». Це Федір Михайлович Достоєвський.

Матеріали до уроку

Знайомимося з біографією Ф.М.Достоєвського

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://beyond.ua/fedir-dostoyevskyy

Здесь родился Ф. М. Достоевский. Мариинская больница для бедных с перенесённым в 1936 году памятником писателю, созданным С. Д. Меркуровым

Мать писателя – Мария Фёдоровна

Отец – Михаил Андреевич

Справа —будинок Ф.М. Достоєвського у Петербурзі, зліва — Раскольникова. Фото: Тимур Ханов

http://www.fedordostoevsky.ru/news/2016/012/

http://irinakel.jimdo.com/%D0%BA-%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83-%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%8B/10-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81/%D1%84-%D0%BC-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/

Цікаві факти із життя Ф.М. Достоєвського

Достоєвський в 26 років , малюнок К. Трутовського, (1847)

Відео про Ф.М.Достоєвського

https://www.youtube.com/watch?v=QsWrH8AzfyI

https://www.youtube.com/watch?v=OcwEBePO3Q0

Роман «Злочин і кара» як утілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Проблематика твору
Пов’язане зображення

Історія створення роману Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»

Витоки роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» сягають часів перебування письменника на каторзі. 9 жовтня 1859 року він із Твері писав братові: «У грудні я почну роман. Не пам’ятаєш, я тобі говорив про одну сповідь-роман, який я хотів писати після всіх, розуміючи, що ще самому слід пережити. Днями я вирішив писати його негайно. Усе серце моє з кров’ю буде вкладено в цей роман». Спочатку «Злочин і кара» задумувався письменником у формі сповіді Раскольнікова.

Але минуло ще шість років. Упродовж цього часу були написані романи «Зневажені та скривджені», «Записки із Мертвого дому», «Записки із підпілля». Головні мотиви цих творів — тема бунту і тема героя-індивідуаліста — потім синтезувалися в романі «Злочин і кара».

8 червня 1865 року Ф. Достоєвський попросив грошей у видавця О. Краєвського і запропонував йому для журналу «Отечественньїе записки» свою нову працю — роман «П’яненькі». Але видавець відмовив письменникові, мотивуючи це відсутністю грошей у редакції.

Перебуваючи за кордоном, Ф. Достоєвський полишив «П’яненьких» і вирішив написати повість, задум якої став зерном майбутнього роману «Злочин і кара».

У вересні 1865 року Достоєвський вирішив запропонувати повість журналу «Русский вестник». У листі до видавця М. Каткова автор детально виклав план свого твору і визначив його головну ідею: «Це — психологічний звіт одного злочину». Але в процесі роботи повість поступово переростає у великий роман, і Достоєвський вирішує пожертвувати всім написаним і почати заново. В середині грудня 1865 року перша частина роману була написана, опублікована в січні 1866 року в журналі «Русский вестник». Робота над твором тривала протягом усього 1866 року.

Результат пошуку зображень за запитом "злочин і кара Соня Мармеладова фото"

Екранізація роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара», ілюстрації до нього

Роман Ф. Достоєвського «Злочин і кара» неодноразово екранізувався. Відомі такі роботи різного періоду: 1935 рік — П. Шеналь (Франція), 1956 рік — Ж. Лампен (Франція), 1969 рік — Л. Куліджанов (Росія), 1983 рік — А. Каурисмяки (Фінляндія), 2007 рік — телесеріал Д. Свєтозарова (Росія).

Відомо, що під час роботи над романом Ф. Достоєвський створював графічні нариси обличчя Раскольнікова, Соні, Дуні, Лизавети, Порфирія Петровича.

Роман ілюстрували багато відомих художників, серед них П. Боклевський,
М. Добужинський, Д. Шмарінов, І. Глазунов, Е. Неізвєстний.

Робота зі словником літературознавчих термінів

Роман (фр. roman — романський) — епічний жанровий різновид, місткий за обсягом, складний за будовою, прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Психологічний роман — різновид роману, в якому відтворено внутрішні переживання особистості, духовну еволюцію, пошуки й суперечності героя, які зумовили його вчинки та поведінку.

Головним об’єктом дослідження у психологічному романі є людина з її неповторним внутрішнім світом. Сформулювався в XIX столітті («Герой нашого часу» М. Лермонтова, «Пані Боварі» Г. Флобера, «Злочин і кара», «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського та ін.). У психологічному романі письменники досліджують вплив соціальних обставин на психологію людини, взаємозв’язок індивідуального та загального. В епоху модернізму суспільне не має визначального характеру, на першому плані — особистість, яка творить свій особливий світ.

Філософський роман — великий епічний твір, в якому безпосередньо викладається світоглядна або етична позиція автора.

Як окремий жанр сформувався в епоху Просвітництва (Вольтер «Простак», «Кандід, або Оптиміст», Д. Дідро «Жак-фаталіст та його господар»), виник через необхідність популяризації філософії раціоналізму, сатиричного зображення суспільних норм, законів і політичних подій.

Герої твору

Запам'ятай!
Жанрові особливості роману Достоєвського

Жанрові особливості роману Достоєвського «Злочин і кара» не можна окреслити певними межами. І не тільки тому, що цей твір складний щодо свого задуму і великий за обсягом. Можна назвати декілька жанрово різних визначень, і кожне з них буде по-своєму справедливим. Роман — філософський, бо в ньому постає проблема засудження войовничого індивідуалізму й так званої «над особистості» перебуває в центрі уваги. Роман — психологічний, оскільки йдеться передусім про людську психологію, у різних ЇЇ, навіть хворобливих проявах. А до цього ще можна додати й інші більш конкретніші жанрові особливості, пов'язані вже із самою структурою твору: внутрішні монологи; діалоги-дискусії дійових осіб; картини майбутнього світу, в якому б запанувала ідея індивідуалізму. Також роман є поліфонічним: кожний з героїв стверджує свою ідею, тобто має власний голос. Отже, різножанровість «Злочину і кари» є в даному разі головною умовою успішної творчої реалізації масштабного авторського задуму (його дидактичної настанови).

Робота з підручником

http://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/493-zarubizhna-literatura-10-klas-kovbasenko

ст. 110 -148
Зарубіжна література 10 клас Ковбасенко
підручник для 10 класу (рівень стандарту)
Автор: Ковбасенко Ю. І.
Українська мова навчання
Видавництво: Грамота
Рік: 2010

Домашнє завдання
Читаємо роман ,,Злочин і кара"
http://www.infolibrary.com.ua/books-text-9454.htm

Перевір себе!
Літературний диктант

1. Достоєвський народився в родині (вкажіть її соціальний статус)...
2. Демократичні та гуманістичні погляди Достоєвського, захисника знедолених людей, складалися під впливом ...
3. Перший твір письменника мав назву...
4."Злочин і кару" написано у ....
5. Описані у творі події відбуваються у місті ....
6. Герой роману ділить людей на....
7. Сформулюйте теорію Раскольникова.
8. Рушій поведінки Раскольникова - це...
9. Карою Раскольникову слугували ...
10. Літературний попередник героя Достоєвського ...
11. Достоєвський створив новий жанр роману, який називається ....

Словникова робота

Поліфонічний роман - поліфонічний реалістичний роман ідей, у якому носіями ідей виступають герої твору. Кожний голос – це окрема точка зору на світ. Кожний герой – носій своєї правди. Автор лише зводить героїв один із одним у „великому діалозі” всього твору. Авторська точка зору існує нарівні з позиціями інших персонажів. Але при всьому розмаїтті повинні бути і домінанти, що забезпечують цілісність тексту, і своя периферія.

Поліфонія („багатоголосся, багатозвучність”). Термін «позичений» з теорії музики літературознавцем М. Бахтіним для позначення нового поліфонічного типу мислення в романах Ф.М.Достоєвського.