Урок №14
США
Розвиток романтизму в
США, видатні представники.
Волт Вітмен
(1819 – 1892). «Листя
трави» .
Місце В. Вітмена в
літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв’язок збірки
«Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція
збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
США
Розвиток романтизму в
США, видатні представники.
Волт Вітмен
(1819 – 1892). «Листя
трави» .
Місце В. Вітмена в
літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв’язок збірки
«Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція
збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
Волт ВÍТМЕН (1819–1892) – американський поет-новатор. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом.
Один з перших поетів відтворив реальність величезного сучасного міста, сприйнятого ним як зриме уособлення «загальних зв'язків у світобудові» і зобразив з репортерською точністю описи різних сторін його повсякденного життя.
Збірка “Листя трави», її провідні теми й мотиви. Звернення до вільного вірша (верлібру). “Пісня про себе» – програмовий твір поета.
Я заповідаю себе землі,
щоб прорости травою…
В. Вітмен
Матеріали до уроку
Теорія літератури
Романтизм (фр. romans) — ідейний
рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття
у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи, а також Північної та Південної Америки. Верлі́бр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований,
нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що
має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші
форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії).
Верлібр є одночасно і ліричним жанром.
нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що
має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші
форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії).
Верлібр є одночасно і ліричним жанром.
Трансценденталізм — філософсько-літературна течія в США в 1830-1860 рр., головними ідеями якої були соціальна рівність, рівність людей перед Богом, їхнє духовне самовдосконалення, близькість до первісної природи, інтуїтивне осмислення якої веде до абсолюту і морального очищення.
Розвиток романтизм в США
Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 10 клас. Н. М. Кадоб’янська
Американська культура і література формувалися в умовах бурхливого соціально- економічного розвитку Сполучених Штатів як незалежної держави. Нову країну американці мріяли побудувати на засадах свободи, рівності, права на щастя, чого століттями прагнуло людство. Кожен громадянин у такій країні мав отримати змогу повністю реалізувати свій духовний потенціал і здійснити найпотаємніші мрії. «Американська мрія», як стали називати цей прекрасний ідеал, протягом усього ХІХ ст. володіла розумом мільйонів. Це пояснює ентузіазм, оптимізм, віру у світле майбутнє, такі характерні для більшості американців на початку XIX ст. З окремих регіонів Нового Світу, досить різних за своїм національним складом, звичаями, релігійними переконаннями, мовними особливостями, поступово складається єдина держава, а в ній — єдина американська нація, пройнята духом патріотизму.
У цей час провідним напрямом у літературі Німеччини, Англії, Франції став романтизм. Саме в романтизмі американські художники віднайшли співзвучні їм ідейно-естетичні пошуки.
Хронологічно американський романтизм розвивався пізніше від західноєвропейського, а саме у першій половині XIX ст. Його національною основою стала філософія трансценденталізму.
Трансценденталізм — філософсько-літературна течія в США в 1830-1860 рр., головними ідеями якої були соціальна рівність, рівність людей перед Богом, їхнє духовне самовдосконалення, близькість до первісної природи, інтуїтивне осмислення якої веде до абсолюту і морального очищення.
Видатні представники романтизму в США
Вашингтон Ірвінґ, із творчості якого почалася американська національна література, народився в рік завоювання Америкою незалежності — 1783, тому його назвали на честь першого президента країни Джорджа Вашингтона. Дві свої дитячі пристрасті — до читання і до подорожей — письменник реалізував у художній творчості. Його сучасники падали від сміху, читаючи «Історію Нью-Йорка» або «Книгу замальовок», у яких автор із гумором, надзвичайною спостережливістю і мудрим розумінням розповідав різні життєві історії.
Вашинґтон Ірвінґ
Вашинґтон Ірвінґ (1783-1859) — американський письменник, есеїст, біограф та історик першої половини XIX століття.
Не менш визначним американським письменником ХІХ ст. був Фенімор Купер, якого за створення захопливих картин історії країни в художній літературі, за яскраве зображення боротьби за незалежність та життя корінного населення називали американським Вальтером Скоттом (що Куперові, до речі, зовсім не подобалося).
Джеймс Фенімор Купер
Джеймс Фенімор Купер (1789-1851) — американський письменник-романтик, один із засновників жанрів авантюрного та морського роману.
Серед безлічі книг, написаних Купером, найві- домішою стала епопея про Шкіряну Панчоху. У цього героя багато й інших імен — Звіробій, Слідопит, Довгий Карабін, Соколине Око, а справжнє ім’я — Натті (Натаніель) Бампо. Вірний товариш Бампо — індіанець Чингачгук, Великий Змій. Образ «благородного червоношкірого» — нововведення Купера в художній історії переселенців, які крок за кроком відвойовували нові території у корінних мешканців. Пізніше тема освоєння американського Заходу ввійде в літературу і кінематограф під назвою вестерн. Загалом твори Фенімора Купера екранізували понад 40 разів.
Волт Вітмен (1819 – 1892). «Листя трави» .
Місце В. Вітмена в літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв’язок збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
Знайомимося з біографією поета
Зв’язок збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
Збірка поезій «Листя трави»
Тема – сам
Вітмен.
Сюжет – Людина і
всесвіт.
Ідея – Вічне і
неухильне торжество людини.
Герой – представник «всіх епох і всіх земель»,
який обожнює Людину і Природу, проголошує рівноправність і всесвітнє братерство
народів = Демократію.
Художні засоби: символи,
ритміка, оклики, гасла.
Твори, які ввійшли до збірки, автор
поділив на 15 циклів, але збірка сприймається як єдиний
цілісний твір. На думку перекладача Леся Герасимчука, структуро-творчі принципи
книги такі: «Циклічність
(народження - праця - смерть - безсмертя) властива і всій книжці в цілому, і
найголовнішим її складникам. Поза увагою поета не залишилися ні звичайнісінькі
картини американських буднів, ні соціальна трагедія расової нерівноправності,
жодна з найважливіших подій у європейській історії XIX ст.».
Тематика збірки «Листя трави»Тематика збірки «Листя трави» така ж розмаїта, як і американська дійсність
«як вона є». Розповідь ведеться від імені «простої людини», одного з «галереї
простих американців» — робітників, докерів, фермерів, скотарів. Автор ніби
стирає індивідуальні риси, зображуючи «Людський загал».
В
центрі уваги Волта Вітмена — Людина.
Вона для нього — найвища цінність. Її «я»
складається з дійсностіі часу, з землі і моря:
«Я частинка твоя невіддільна, я
одна твоя хвиля і всі твої хвилі одразу»;
з усіх живих істот, з душ усіх людей:
«Я всіх вас знаю, я знаю море мух, сумнівів розлуки, безвір’я», з невідомості:
«це не хаос, не смерть — це форма, єдність, це план... це вічне життя, це
Щастя».
Поет
вірить у своє Безсмертя, бо він заповідає себе землі, «щоб прорости травою,
яку люблю».
Другою
важливою темою збірки є оспівування любові. снова творіння — це любов»,
стверджує автор. Оспівування індустріально-технічної ери посідає важливе місце
серед інших тем, адже саме це було прикметою часу. Поет
оспівує також і все живе: «Я вірю; стеблинка трави важливіша не менш, ніж важка
робота зірок».
Ще одна новаторська тема – оспівування демократії: «Я називаю пароль
одвічний, я знак даю: Демократія».
Читання та аналіз поезії В.
Вітмена
«Для тебе, о Демократіє».
«Для тебе, о Демократіє».
Ось
я зроблю континент неподільним,
Я засную найліпшу расу, якої ще не бачило сонце,
Я сотворю божественно привабливі краї,
Де товариші любитимуть один одного,
Де все життя товариші любитимуть один одного.
Я рясно насаджу товариські чуття, немов дерева над річками
Америки, і по берегах Великих Озер, і скрізь по преріях.
Я сотворю нерозлучні міста, що покладуть свої руки одне одному
на плечі,
Міста, повні любов'ю товаришів,
Повні мужньою любов'ю товаришів.
Для тебе все це від мене, о Демократіє, я слугую тобі,
дружино моя!
Для тебе, для тебе співаю я ці пісні.
Я засную найліпшу расу, якої ще не бачило сонце,
Я сотворю божественно привабливі краї,
Де товариші любитимуть один одного,
Де все життя товариші любитимуть один одного.
Я рясно насаджу товариські чуття, немов дерева над річками
Америки, і по берегах Великих Озер, і скрізь по преріях.
Я сотворю нерозлучні міста, що покладуть свої руки одне одному
на плечі,
Міста, повні любов'ю товаришів,
Повні мужньою любов'ю товаришів.
Для тебе все це від мене, о Демократіє, я слугую тобі,
дружино моя!
Для тебе, для тебе співаю я ці пісні.
Переклад В. Коптілова
Дати відповіді на питання.
1). Про що
розповідається у вірші з такою назвою?
2) . Яким
постає у поезії ідеал країни?
3). Як образ єдності людей створено у вірші
«Для тебе, о Демократіє»?
4). Як ви вважаєте, чи можлива реалізація
вітменівського ідеалу Демократії?
5). Визначте різновид тропу
в рядку «…міста, що покладуть свої руки одне одному на плечі». Чому розуміння
характеру цього тропу важливе для розуміння сенсу всього вірша?
6). Розкрийте зв’язок
тематики цього вірша з національно-культурним контекстом.
7). Поясніть думку
літературознавця В. Коротича: «У Вітмена все було по-справжньому». На
підтвердження цієї тези наведіть приклади з поезії «Для тебе, о Демократіє».
8). Чи зачепили вас
за живе якісь поетичні рядки цієї поезії, чи спонукали до роздумів? Якщо так,
то які?
Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 10 клас. О. О. Ісаєва
«ЩО ТАКЕ ТРАВА?», або ЗАГАДКОВИЙ ОБРАЗ ТРАВИ
Джен Беттон. Волт Вітмен: «Листя трави»
У світовій літературі трапляється чимало національно забарвлених флористичних образів: сакура, бамбук, хризантема — у японців, калина, верба, мак — в українців тощо. Цікаво, що найпоширенішими є образи дерев і квітів. Чому ж у поезії Вітмена з’являється образ трави і що саме він може символізувати?
Аналізуючи пояснення ліричного героя, важливо звернути увагу на різноманітні значення образу трави, які перегукуються з фактами американської історії. То що ж таке трава? Можливо, Вітмен підказує нам, що
трава — це:
- символ оптимізму, надії («вдачі моєї прапор, із зеленої — барви надії—зітканий» (тут і далі переклад Леся Герасимчука) — саме з такими почуттями їхали до Америки переселенці;
- символ подарованої Богом нової батьківщини («хустинка від Бога, запашна, умисно нам зронена у подарунок...») — для багатьох переселенців Америка стала другою батьківщиною;
- символ молодості, зародження життя («дитина, зрощене зелене немовля») — американський народ є порівняно новим культурним утворенням;
- символ демократичної рівності людей незалежно від національної та расової належності, соціального становища («ієрогліф такий самий, що означає: “Росту, де багато землі й де мало, між чорними та білими людьми; хай то буде канадець, вірджинець, конгресмен чи афроамериканець, — всім даю я одне і однаково всіх приймаю"») — американське суспільство з початку свого існування будувалося за принципами мультикультуралізму й демократії;
- символ невмирущості життя («Найменший пагінчик свідчить, що смерті нема насправді, бо, якщо вона й з’являлась, то вела за собою життя, — смерть не чигає в кінці шляху, щоб життя зупинити, Смерть, бо гине при появі життя»).
Підручник. Зарубіжна література . Рівень стандарту.
Автор Ісаєва О.О
Ст. 98-118
Немає коментарів:
Дописати коментар