Вільям Шекспір (1564 – 1616).
«Гамлет».
Художній простір (данське королівство як
символ). Гамлет – вічний образ світової літератури. Багатогранність
шекспірівських характерів. Відкритість твору в часі, його рецепція та
інтерпретації в наступні епохи.
Проблематика:
Гамлет — вічний образ у світовій літературі. ст. 69-74
“Гамлет” — одна з найвідоміших трагедій Шекспіра. Дослідники творчості митця стверджують, що в історії немає іншого прикладу такої тривалої популярності п’єси, якої зажив “Гамлет”. Майже 400 років ця трагедія живе на театральних сценах світу. Таємниця такої зацікавленості нею — у філософській глибині й гуманістичній насназі цього твору. Морально-філософські мотиви трагедії розкрито через образ головного героя Гамлета, принца данського. Кілька століть глядачі, читачі п’єси, дослідники намагаються розгадати загадку цього характеру: слабкий він чи сильний, підкоряється обставинам чи діє відповідно до своїх переконань. На початку минулого сторіччя американо-англійський поет Томас Еліот дуже влучно зазначив: “П’єса “Гамлет” — це першочергова проблема, а Гамлет як характер — тільки другорядна”. У монологах Гамлета порушено складні філософські питання: ким є людина, сильна вона чи слабка, чому людина не може досягти щастя й гармонії, у чому сенс людського буття, чому світ недосконалий, чи можлива перемога добра у цьому світі. Шекспір не дає на них остаточних відповідей, напевно, це й неможливо. Але його віра в людину, у її можливості творити добро, протистояти злу — шлях до відповіді на них.
ТЛ Вічний образ, трагедія.
ЛК Утілення поем Гомера і Данте, трагедії В. Шекспіра у творах мистецтва.
УС Українські переклади творів. Уплив літератури античності й Відродження на українську літературу. Гомерівські, дантівські й шекспірівські мотиви у творчості українських поетів.
Словникова робота
Вічні образи - образи літературних і міфологічних героів, які переросли свою епоху і набули загальнолюдського значення, ми їх сприймаємо як символів певних рис характеру, зовнішності та поведінки, внаслідок чого отримали особливу естетичну цінність.
Траге́дія (грец. tragoedia, буквально: козлина пісня) — це драматичний твір, що ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, яка прагне максимально втілити свої творчі потенції, і об'єктивною неможливістю їх реалізації. Етимологія терміна «трагедія» пов'язана з культовими обрядами, сценічним розігруванням міфу, атрибутом якого був козел.
Памятка
Назва: "Гамлет"
Автор: В. Шекспір
Літературний рід: драма
Жанр: філософська трагедія
Доба: епоха Відродження
Основа сюжету: легенда про ютландського (датського) принца Омлета.
Місце дії: Данія, Ельсінор
Головні герої (дійові особи): Клавдій (король Данії),
Гамлет (син покійного й небіж нинішнього короля),
Полоній (головний королівський радник),
Гораціо (друг Гамлета), Лаерт (син Полонія),
Гертруда (королева Данії, мати Гамлета), Офелія (донька Полонія),
Привид батька Гамлета.
Основні мотиви:
· мотив божевілля;
· мотив зволікання дії;
· мотив смерті;
· мотив заміни;
· мотив "гнилі";
· мотив помсти;
· мотив тлінності буття.
Проблематика:
· життя та смерть;
· добро і зло;
· боротьба та бездіяльність;
· любов та зрада;
· влада та тиранія;
· велич і ницість людини;
· обовя'зок і честь.
Робота з підручником. Ст. 60-69
До вивчення трагедії «Гамлет»
Гамлет — вічний образ у світовій літературі. ст. 69-74
Виконати завдання . Ст 75-76
Немає коментарів:
Дописати коментар